Місто Одеса - головний адміністративний, економічний, науковий і культурно-освітній центр. Місто розташоване на півдні України на березі Чорного моря.
Одеса була заснована у 1794 році по Указу Катерини Великої. До свого століття Одеса вийшла на четверте місце в Російської імперії по площі та економічному потенціалу. Вирішальною подією в економічному розвитку було відкриття в 1819 році зони “Порто Франко”.
Місто було закладено внаслідок географічних і соціально-політичних реалій кінця XVIII віку як південний опорний пункт для реалізації торгово-економічних зв`язків між Російською імперією, Європою, Ближнім Сходом, країнами Нового світа.
Виникнення, розвиток і структура могутнього багатогалузевого господарського комплексу міста багато в чому зобов`язані надзвичайно вигідному географічному положенню:
- на виході Євроазіатського простору до Чорного моря і Світового океану;
- на перетині головних ліній світового розвитку, зв`язуючих північ і південь, захід і схід Європи;
- в центрі концентрації курортно-рекреаційних ресурсів міжнародного значення;
- у великому районі високоінтенсивного сільськогосподарського виробництва.
Основу економічного зростання м. Одеси формував, передусім, портовий комплекс, через який проходило більше 70% усього хлібного експорту Росії і ввозилися товари з Європи, Ближнього Сходу, Америки.
В період ринкової трансформації економіки України зростає значення унікальності місцезнаходження м. Одеси. Це обумовлено такими факторами:
- до числа існуючих меридіанних і широтних транспортних магістралей, що схрещуються в місті, додаються транспортні коридори трансконтинентального значення;
- в приморській зоні Одеси створено два нових великих морських порти: Іллічівськ і Южний;
- поблизу міста ведеться споруда нафтотерміналу.
Все це підвищує привабливість Одеси, стимулює її розвиток як найважливішого багатофункціонального центру Півдня країни і усього євро-азіатського Причорномор`я.

Загальна площа території міста складає 16,2 тис. га, у тому числі площа селітебної території – 6,9 тис. га. Економіко-географічною особливістю міста є приморське розташування, що визначає його транспортні можливості.

Одеський кліматичний район характеризується значною кількістю ясних сонячних днів - у році їх число перевищує 290.

Протягом року переважає тепла погода. Найтепліший місяць – липень (середньодобова температура - 22-23 градуса тепла, максимальна - 30 градусів), а найбільш холодний - січень (середньодобова температура - 2,5 градуса тепла).

За багатством та різноманітністю природних лікувальних ресурсів, а також за кількістю курортно-оздоровчих закладів місто займає одне з провідних місць в Україні. Курорти міста за складом лікувальних ресурсів є грязекліматичними з елементами бальнеотерапії. Лікувальні грязі Куяльницького та Хаджибейського лиманів характеризуються високим складом сульфідів та мінералізацією грязевого розчину.
Рекреаційні ресурси міста дозволяють досить ефективно лікувати серцево-судинні, нервові захворювання, хвороби нервової системи, органів опори та руху, захворювання органів травлення, порушення обміну річовин та інші.
Курортна Одеса відома своїми пляжами, загальна територія яких складає майже 26 га.

Природно-кліматичні умови, наявність рекреаційних ресурсів сприяли розвитку мережі санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, санаторіїв-профілакторіїв, дитячих оздоровчих закладів.

З метою удосконалення системи управління містом, враховуючи результати громадського обговорення, рішенням Одеської міської ради від 26.07.2002 р. №197-ХХІV з 1 січня 2003 року встановлений новий адміністративно-територіальний поділ міста Одеси у складі чотирьох районів з приблизною кількістю населення понад 250 тис. чоловік у кожному. Встановлені межі новоутворенних районів.

За попередніми даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 року чисельність населення м. Одеси складає 1029,1 тис. чол. проти 1106,4 тис. чол. на 1 січня 1990 року.
Природне зменшення населення в місті збільшилось з -1,4 тис.чол. у 1990 році до -7,1 тис.чол. у 2001 році.

За 2001 рік збільшилась кількість зареєстрованих одружень порівняно з 2000 роком на 6,8%, кількість розлучень за той же період зменшилась на 6,6%.
Рівень народжуваності у місті можна оцінити як недостатній, оскільки він не забезпечує відтворення населення.

Відтворенню населення міста сприятимуть стабілізаційні процеси в економіці. Прогнозуються позитивні зміни у демографічній ситуації: стабілізується народжуваність, уповільняться темпи природного зменшення населення, зменшиться смертність.

Трудові ресурси становлять 59,3% від загальної чисельності населення.
Характерним був перетік робочої сили із провідних галузей матеріального виробництва до сфери фінансових, торгово-посередницьких послуг, так званої нерегламентованої зайнятості. Спостерігалося зменшення зайнятих у народному господарстві, особливо серед молоді, зростання долі працівників, зайнятих у режимі неповного робочого дня, тижня. Продовжувався розвиток підприємництва, самозайнятість та інші види економічної діяльності.
На кінець 2001 року статус безробітного мало 6,6 тис. чоловік. Це на 1,5% менше, ніж у 2000 році. Рівень зареєстрованого безробіття становив 0,4% працездатного населення в працездатному віці, що не перевищує прогнозний показник і знаходиться на рівні безробіття на відповідну дату минулого року.
Визначилася тенденція зменшення обсягів прихованого безробіття. У зв'язку з позитивними змінами в економічній ситуації міста та відповідно до Закону України "Про відпустки" зменшилася доля громадян, які знаходились у відпустках з ініціативи роботодавців. За експертною оцінкою обласної служби зайнятості на обстежених підприємствах міста у відпустках без збереження заробітної плати у 2001 році знаходилося працівників майже у 2 рази менше, ніж у попередньому році.
Кількість вакансій станом на 1 січня 2002 року становила 1,4 тис. одиниць.
Пом'якшенню ситуації на ринку праці сприяла стабілізація роботи промислових підприємств, розвиток підприємництва, реалізація заходів районних програм зайнятості.
У 2001 році за рахунок усіх джерел фінансування в м. Одесі створено 16990 робочих місць, з них 83% - у сфері малого та середнього бізнесу. За сприяння служб зайнятості працевлаштовано 4,2 тисячі незайнятих громадян, що відповідає рівню 2000 року.
У 2001 році службою зайнятості організовано профнавчання для 1000 чоловік. Це допомогло їм освоїти професії, які користуються попитом на ринку праці, та дало можливість займатися індивідуальною трудовою діяльністю.
В народногосподарському комплексі держави Одеса виділяється як портове місто з розвинутою транспортною інфраструктурою та супутнім комплексом "припортових" виробництв з переробки імпортної, експортної і транзитної сировини.
Морський транспорт представляють: Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство", судноплавні компанії "Укрферрі" і "Укртанкер", Одеський морський торговельний порт.
Одеський морський торговельний порт є одним з найбільших портів держави, потужністю 20 млн.тонн вантажу. Транспортні лінії зв'язують порт з понад 600 портами 100 країн світу. Функціонують паромні переправи, які поєднують Одеський морський торговельний порт з портами Турції і Греції.
Законом України "Про спеціальну (вільну) економічну зону "Порто-франко" на території порту утворено вільну економічну зону, в якій суб'єкти господарської діяльності мають пільговий режим оподаткування.
До складу морегосподарського комплексу міста входять також 2 підприємства судноремонтної галузі: ВАТ "Одеський судноремонтний завод №2" і СРЗ "Україна".
Разом з морським транспортом у місті широко розвинуті залізничний, автомобільний та авіаційний.
КП "Міжнародний аеропорт "Одеса" відноситься до найбільш крупних аеропортів України, який пов'язаний повітряним сполученнями з багатьма містами України, СНД, а також країнами Західної Європи, Азії, Африки. Враховуючи вигідне географічне положення м. Одеси, наявність міцного транспортного вузла, беручи до уваги зростання авіаційно-пасажирських та вантажних перевезень, передбачається реконструкція аеропорту відповідно до міжнародних вимог.

В Одесі функціонує відділення Національного Банку України, понад 30 комерційних банків, 27 страхових компаній, філія Української фондової біржи.
Одеса, порівняно до інших міст України, одна з перших стала на шлях розвитку підприємництва, особливо у галузі торгівлі, що сприяло подальшому розвитку давніх традицій міста як торгового центру півдня України.
У місті працює 467 сумісних підприємств з іноземним капіталом.

Одеса – крупний центр рекреаційного господарства і туризму, регіональний центр освіти, спеціалізованих медичних послуг, науки, культури, науково-технічної інформації, розвинутої паливної, харчової, хімічної, легкої промисловості, машинобудування. Одеса стала одним із головних ділових центрів держави з розвинутою ринковою інфраструктурою, активною зовнішньоекономічною діяльністю і масштабним ринком ділових послуг – інформаційних, консультаційних, кредитно-фінансових, страхових, маркетингових.

Промисловий комплекс міста характеризується розвитком обробної промисловості (харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, легка промисловість, виробництво деревини та виробів з деревини, целюлозно-паперова та поліграфічна промисловість, видавнича справа, виробництво продуктів нафтоперероблення, хімічна та нафтохімічна промисловість, виробництво інших неметалевих мінеральних виробів, металургія та оброблення металу, інше виробництво), добувної промисловості (видобування неенергетичних матеріалів), виробництвом та розподіленням газоподібного палива і води.

У структурі промислового виробництва переважає харчова промисловість, машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування, металургія та оброблення металу, виробництво продуктів нафтоперероблення. У машинобудівному комплексі найбільше розвинуті верстатобудівна та інструментальна промисловості, приладобудування, сільськогосподарське машинобудування, виробництво технологічного обладнання для харчової та переробної промисловості.

Проте, господарський комплекс міста потребує глибокої структурної і технологічної перебудови. Головна господарська диспропорція в економічному становленні міста полягала у перевазі галузей матеріального виробництва і недостатньому розвитку сфери послуг - побутових, виробничих, науково-технічних, ділових, духовних. Нині ця диспропорція поступово вирівнюється.
На роботу промислових підприємств негативно вплинула економічна криза в країні. Жодній галузі не вдалося зберегти обсяги виробництва на рівні 1990 року. Не вдалося повністю звільнитися від галузевих деформацій у промисловості та залежності від давальницьких схем.
Основні фонди промисловості, в основному, морально та фізично застарілі, потребують модернізації, впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, переходу на випуск сучасної конкурентоспроможної продукції.
Машинобудування міста не досить зорієнтовано на обслуговування базових галузей міста і регіону, на забезпечення машино-технічними засобами міського господарства. Значна частина машинобудівних підприємств залишається екологічно небезпечними, а їх розміщення в курортному місті - невиправданим.
Не зважаючи на традиційно високий рівень розвитку харчової і переробної промисловості в Одесі, комплекс виробництв товарів масового вжитку потребує глибокої модернізації. За світовими стандартами виробництво товарів народного споживання повинно значно перевищувати обсяги виробництва важкої промисловості. Саме цим зумовлюється один з головних і пріоритетних напрямків структурної перебудови міста.
Головною проблемою перспективного розвитку морегосподарських і транспортних функцій є кризовий стан морського торговельного флоту. Назріла необхідність радикальної реконструкції та модернізації транспортної інфраструктури (залізниця, аеропорт та інші). В організаційно-економічному плані необхідний перехід до сучасної форми управління вантажо- і пасажиропотоками через удосконалення відповідної нормативно-правової бази.
Науково-дослідницька інфраструктура потребує певної реконструкції та модернізації і, головне, в освоєнні сучасних ринкових форм інноваційної діяльності. Одеса повинна стати регіональним і національним центром розробки, запозичення і тиражування нових технологій.
Обсяги капітальних вкладень у народногосподарський комплекс міста значно зменшилися. Введення в експлуатацію житла скоротилося у 2,6 рази. Майже припинилося будівництво об'єктів соціальної інфраструктури: загальноосвітніх шкіл, дошкільних дитячих закладів, поліклінік, лікарень.
Економічні негаразди зумовили зниження життєвого рівня населення, погіршилася структура споживання, недоступними для населення стали більшість товарів довгострокового користування, значна частина платних послуг.
Місто гостро відчуває дефіцит електроенергії, повністю залежить від імпорту природного газу та нафти.
Докорінних змін потребує система міського житлово-комунального господарства. В місті забезпеченість житлом приблизно на 10% менше, ніж в інших великих містах України.

Одеса знаходиться в несприятливій екологічній ситуації і потребує екологічного оздоровлення міського середовища. Складна екологічна ситуація в місті і його природній зоні зумовлена об'єктивними природними факторами, такими як маловодність краю, підвищене забруднення північно-західної частини Чорного моря стоками великих річок - Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра; відсутністю в природній зоні Одеси розвинутої лісопаркової зони, яка б виконувала санітарно-захисні функції.
Несприятлива екологічна ситуація є наслідком господарської діяльності і не досить ефективної еколого-економічної політики.
Екологічне оздоровлення міського середовища - один з головних напрямків підвищення якості життя одеситів.
Подальший розвиток рекреаційного господарства і міжнародного туризму потребує значних фінансових витрат, впровадження сучасних форм маркетингового обслуговування і організації.
В соціальній сфері міста зберігаються чисельні складні і гострі проблеми, від розв'язання яких безпосередньо залежить підвищення якості життя населення.

В числі актуальних і найгостріших проблем - зростаюче скорочення чисельності населення за рахунок природного і механічного зменшення; високий рівень захворюваності, пов'язаний із незадовільним екологічним станом міського середовища, недостатньо якісною питною водою, низьким рівнем життя населення; проблема забезпечення житлом; неповна зайнятість населення і приховане безробіття; недостатній рівень медичного обслуговування значної частини населення, низький рівень доходів населення і слабка соціальна захищеність малозабезпечених сімей і громадян.
Науково-технічний інноваційний комплекс визначає найважливіші народногосподарські функції Одеси. На найближчу перспективу він залишається одним із головних пріоритетів соціально-економічного розвитку міста.

З Програми соціально-економічного розвитку м. Одеси до 2010 року